- прабатько
- -а, ч.Той, від кого походять який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прабатько — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гайк — а, ч. Міфічний прабатько вірмен … Український тлумачний словник
праотець — пра/отця/, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. || тільки мн. Предки … Український тлумачний словник
родоначальник — (той, від якого бере початок якийсь рід), пращур, прародич, прабатько, праотець … Словник синонімів української мови
праотец — правітця, ч. Пр. Родоначальник, прабатько … Словник лемківскої говірки